Бузок (В пам'ять зламаним мріям)
Та й біля хати у бабусинім дворі,
Гордує, мов смарагдами, листками
Від перших сонець до останньої зорі.
Здіймає ввись бузок бузкові руки
Та й біля тину роздає красу,
А навкруги, на горе, лиш гадюки,
Що спити хочуть ніжну ту росу.
.......................................................
Минули дні, побачили це люди -
Рида бузок без цвіту на стеблі.
Зірвали мрії всі якісь приблуди
Та й біля хати у бабусинім дворі!
alina_golyk
8
0
18
Поезія | Версія для читання 12 чер 2013 о 06:38
Подібні роботи
